Святий Архангел Михаїл
Михаїл — ангел, який у християнській традиції визначається як перший і найважливіший серед ангелів. Його ім'я з гебрейської означає «Хто, як Бог». За традицією, під час повстання частини ангелів проти Бога Михаїл став на чолі тих, що залишилися вірними.
ЗГАДКИ У СВЯТОМУ ПИСЬМІ
У Святому Письмі ім'я Михаїла згадується п'ять разів. У книзі пророка Даниїла він названий одним із найважливіших князів і оборонцем ізраїльського народу. В Одкровенні Івана Богослова Михаїл очолює небесне воїнство в битві проти сатани і скидає його з неба. Апостол Юда говорить про суперечку Михаїла з дияволом за тіло Мойсея. Про нього також згадує апостол Павло.
Згідно з переданням, під час повстання Люцифера й частини ангелів проти Бога Михаїл очолив вірних духів і протиставив себе бунту словами «Хто, як Бог». В іконографії його зображають як воїна зі списом або мечем, що тримає під ногами переможеного сатану.
РОЛЬ У ЦЕРКОВНІЙ ТРАДИЦІЇ
У ранньохристиянських текстах Михаїл описується як ангел суду і ангел милосердя одночасно: за традицією, він зважує душі на останньому суді (praepositus paradisi) і заступається за людей перед Богом.
У Святому Письмі Михаїл названий оборонцем Ізраїля. Окремо від цього, в католицькій традиції він також вшановується як небесний опікун Церкви. У XIX столітті папа Лев XIII встановив окрему молитву до Архангела Михаїла, яку священики разом з вірними читали після Служби Божої.
ІСТОРІЯ ШАНУВАННЯ
Шанування Архангела Михаїла фіксується вже у ІІ столітті. За переказом, у Фригії, в Малій Азії, Михаїл з'явився у Херетопі, де лишилося чудотворне джерело. Подібне святилище існувало в Хоне поблизу Колосів. У Константинополі шанування Михаїла було поширеним: у VI столітті йому було присвячено десять церков, у IX столітті — п'ятнадцять.
Михаїла вважають покровителем кількох європейських країн, а також воїнів. Його призивають також як покровителя доброї смерті - тобто смерть у стані благодаті, з можливістю покаятися й прийняти останні Тайни.