Йосиф Обручник
Йосиф Обручник — чоловік Діви Марії та земний опікун Ісуса Христа, вшанований усіма християнськими традиціями як праведник і покровитель Вселенської Церкви.
ПОХОДЖЕННЯ І ЗАРУЧИНИ
Йосиф походив із роду царя Давида — про це свідчать родоводи Ісуса Христа, подані в Євангелії від Матвія (1:1–17) та Євангелії від Луки (3:23–38), хоча самі родоводи в цих текстах розходяться в деталях. Він мешкав у галілейському місті Назареті та займався теслярським ремеслом, яке згодом успадкував Ісус.
Йосиф був заручений з Марією, і саме тому в церковній традиції отримав ім'я «Обручник» — на момент народження Ісуса шлюб між ними ще не був укладений остаточно. Апокрифічні джерела описують його вдівцем похилого віку, який мав дітей від першого шлюбу; частина дослідників ставить цю версію під сумнів.
ОПІКА НАД ІСУСОМ
Згідно з Євангелієм від Матвія, ангел з'явився Йосифові уві сні й повелів прийняти Марію за дружину, а новонародженому дати ім'я Ісус. Після відвідин волхвів той самий ангел попередив Йосифа про намір царя Ірода вбити дитину, і родина втекла до Єгипту, повернувшись до Назарета лише після смерті Ірода.
Востаннє Йосиф згадується в Євангелії від Луки — під час прощі родини до Єрусалимського храму, коли Ісусові було дванадцять років. Далі Євангелія про нього мовчить: вважається, що він помер до початку прилюдного служіння Ісуса. Точні дата й місце смерті невідомі; апокрифи називають похилий вік і поховання в Йосафатовій долині поблизу Єрусалима.
ВШАНУВАННЯ І ПОКРОВИТЕЛЬСТВО
Літургійний культ Йосифа почав формуватися на Заході з X століття. Папа Сикст IV увів його свято до церковного календаря 1479 року, Григорій XV встановив 1621 року як обов'язковий день спомину, а Бенедикт XIII 1726 року включив ім'я Йосифа до Літанії до Всіх Святих. 8 грудня 1870 року Папа Пій IX проголосив його Покровителем Вселенської Церкви, а Лев XIII присвятив йому місяць березень.
Католицька Церква згадує Йосифа двічі на рік: 19 березня — в урочистість Йосифа, Обручника Пресвятої Діви Марії, і 1 травня — у спомин Йосифа Ремісника, встановлений Пієм XII 1955 року. В іконографії його традиційно зображують з Дитям Ісусом на руках, лілією як символом чистоти, теслярським знаряддям і квітучим жезлом Єссея.